Використання мовного портфоліо як дієвого засобу розвитку інноваційної особистості учня 

Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал

Мартін Лютер Кінг

  Із концепції середньої загальноосвітньої школи випливає, що одним із магістральних напрямів реформування освітньої системи України слід визнати компетентісну стратегію. Завдання загальноосвітнього закладу – формувати життєві компетентності, які являють собою життєвий досвід особистості. Освіта має набути інноваційного характеру. Звідси – необхідність формувати особистість, здатну до сприйняття та створення змін.

  Принагідно зазначимо, що керований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті. На мою думку, одним із засобів розвитку інноваційної особистості учня є метод мовного портфоліо  як дієвого інструменту гуманістичного навчання іноземних мов і формування учнівської автономії в навчанні.

  В своїй роботі на уроках англійської мови я активно використовую мовний портфоліо для учнів (від англ.. portfolio – портфель, папка) – це папка документів з навчального предмета як компонента навчальної діяльності учнів, який ведеться   за педагогічного супроводу вчителя.

  Слід зазначити, що мовний портфоліо моїх учнів побудований за принципами мовного портфоліо (“English Language Portfolio”), розробленого Лінгвістичним комітетом Ради Європи з метою стандартизації вимог до вивчення, викладання й оцінювання досягнень у галузі вивчення іноземних мов громадянами європейських країн, який було презентовано в Україні у 2003 році після опрацювання у 15 – ти країнах Європейського Союзу.

  Згідно загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти пропонують три обов’язкових компоненти мовного портфоліо (МП):

-мовний паспорт;

-мовну біографію;

-мовне досьє.

  Слід уточнити, що учні користуються своїми власними портфоліо під час уроків захисту проектів. Першим компонентом МП є мовний паспорт (“Language Passport”), що підсумовує лінгвістичну індивідуальність школяра; особисті досягнення у вивченні мови та особистий досвід міжкультурного спілкування. Також мовний паспорт включає самооцінку учнем власних мовленнєвих компетенцій.

  Керуючись принципом Європейського мовного портфоліо, розробленого за допомогою Ради Європи, портфоліо учня передбачає три основні рівні володіння англійською мовою та мовленнєвими компетенціями  А, В, С, які я визначаю  за основними видами мовленнєвої діяльності:

- розуміння (усної форми мови- аудіювання та письмової – читання);

- говоріння (монолог як форма продуктивного говоріння або  полілог як інтерактивне говоріння;

- письмо як окремий продуктивний вид мовленнєвої діяльності.

  Доцільно додати до вищесказаного, що мовний  паспорт містить:

- фото учня;

-анкетні дані учня;

-особисту інформацію (хобі тощо);

-критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;

-власну самооцінку володіння іноземною мовою.

  Слід уточнити, що другим обов’язковим компонентом МП є мовна біографія (“Language Biography”), яка використовується, щоб установити проміжні цілі, перевірити власні досягнення в навчанні, зареєструвати значущі етапи мовного й міжкультурного спілкування.

  Мовна біографія містить:

- план роботи з предмета на тему (семестр, рік);

- табель оцінювання вчителем рівня володіння учнем іноземною мовою (який заповнюється у вигляді графіка з указанням виду мовленнєвої діяльності, що оцінюється);

- табель самооцінки учнем власних досягнень, що дає змогу розвивати об’єктивну самооцінку;

- графіки оцінки вчителем і самооцінки учнем досягнень можуть виконуватись на одному аркуші в різних кольорах (teacher – червоним, student – зеленим). На наш погляд, це ефективний засіб самоконтролю та контролю з боку батьків. За графіком легко простежити ріст, стабільність чи спад знань учня; він є ефективним чинником розвитку самоаналізу та самооцінки учнем власних досягнень;

- аркуш самоосвіти, що дає учням право вибору теми самоосвітньої діяльності згідно з їх інтересами, рівнем володіння іноземною мовою, тобто є особистісно зорієнтованим. Це можуть бути біографії  кумирів, сучасні пісні англійською мовою та їх переклад, кулінарні рецепти тощо;

- алгоритми окремих видів діяльності на уроці, що самостійно чи з педагогічним супроводом  створені як поради учням з удосконалення самоосвітньої компетентності учня під час проведення уроків, підготовки до тестування (“Study for Success” , “Communication Plus”);

- аркуш рекордів (“Self – assessment of my records”), який учень обов’язково заповнює в кінці кожної теми, де констатує здобуті особисті досягнення з різних видів мовленнєвої діяльності, а також визначає свій рівень оволодіння іноземною мовою ( в обсязі вивченої теми).

  Таким чином, третім обов’язковим компонентом МП є мовне досьє (“Dossier”). У ньому учень збирає зразки своїх творчих робіт (“Samples of work”) та свідчення у вивченні англійської мови.

  Хочу додати, що мовне досьє може включати:

-творчі  проекти учнів;

- доповіді з теми з англійською мовою;

- кросворди з вивчених тем тощо.

  Слід зазначити, що учні люблять передивлятися аркуші свідчень про свої досягнення (“Evidence of Achievements in Language Learning”) – це інформаційна карта участі власника портфоліо в заходах з англійської мови, участь у предметному тижні тощо).

  На мою думку, структура поетапного   оцінювання досягнень стимулює процес удосконалення якогось певного рівня. Накопичуючи й аналізуючи свої практичні досягнення за методом портфоліо, учень застосовує набуті знання і, виходячи з життєвого досвіду, оцінює та переоцінює свою діяльність. Так учень виявляє нові цілі та нові перспективи. Завдяки МП є можливість регулярного, систематичного моніторингу пізнавальної діяльності за схемою: проблема планування процесу вивчення  й розв’язання проблеми, практичний результат роботи (тест, реферат, проект тощо). Тобто ключові компетентності впроваджуються в навчальний процес за алгоритмом: мотиви – знання – уміння - навички – ставлення – компетентність.

  Було виявлено, що оцінювання розглядається як елемент стимулювання та навчання. Негативна оцінка є приводом до рефлексії.

Слід зазначити, що я використовую в своїй роботі мовний портфоліо   з метою:

- стимулювати вивчення школярами англійської мови;  

- зробити процес вивчення мови більшцікавим;

- формувати самоосвітню компетентність учня, що дозволяє йому аналізувати й усвідомлювати власний шлях навчання, а також впливати на нього;

- формувати інноваційну особистість учня, розвивати вміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі; ставити перед собою завдання й поетапно розв’язувати їх;

- створювати мотивацію навчальної діяльності;

- розвивати пізнавальні організаційні навички, творчі здібності учнів;

- формувати учнівську автономію, посильність освіти для кожного конкретного учня.

     Ми вважаємо, що МП є особисто зорієнтованою формою роботи , автентичним видом оцінювання, який адресується учневі, розроблений для нього, спрямований на виявлення та розвиток творчих здібностей кожної дитини. На нашу думку, впровадження такої форми діяльності, як   мовний портфоліо, означає вихід на новий рівень самосвідомості  учня, де він вибирає, оцінює, контролює процес навчання, роблячи його безперервним і сталим. Впровадження цієї інноваційної технології  у практику створить ситуацію успіху для вас і ваших вихованців, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.  

З цього приводу слід сказати, що на уроках англійської мови часто використовується групове навчання. Така   інтерактивна технологія ситуативного моделювання дає можливість учням працювати активніше і ефективніше.  Кооперативна (групова) навчальна діяльність– це форма (модель) організації   навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.  На мою думку, використання інтерактивної технології асоціативний кущ розвиває логічне мислення, уяву, пам'ять. За допомогою виразів, учні висловлюють свої думки за темою і будують все це у формі куща. Форма інтерактивної діяльності мозковий штурм використовується на уроках англійської мови найчастіше.   Вона є чи не найбільш цікавою, захоплюючою. Мозковий штурм (мозкова атака) є незамінним на уроках англійської мови. Одною з основних форм парної роботи є «рольова гра». За наявності ситуації, що максимально наближає учнів до реального життя, необхідних базових знань та творчого підходу, рольова гра ідеально відтворює інтерактивність під час уроку. Я вважаю, що саме близькість до реального життя стає основним аспектом мотивації під час використання цієї форми роботи. Схема парної роботи  є дуже схожою зі схемою  групової діяльності з різницею в кількості та чисельності груп.

Цікавий вид інтерактивної діяльності  - дискусія. Це активне висловлювання своїх думок. Дуже важливий момент, що дискусія ведеться серед однолітків, учитель контролює тільки її хід, але не сам зміст, тобто вона стає сильним засобом самовираження, стимулом, мотивацією вивчення іноземної мови. Зміст може змінюватися залежно від ситуації, що дійсно має значення – це кінцевий результат – відтворення учнями акту комунікації. В кінці інтерактивних уроків часто застосовується інтерактивна технологія «дерево рішень». Вона необхідна для підведення підсумку уроку.  Як правило, вона малюється у вигляді дерева за потрібною темою, і ті поняття,  які згадувались під час уроку, пригадуються і оформлюються у вигляді гілок дерева або використовуються готові малюнки. Інтерактивна технологія ланцюжок збагачує словниковий запас учнів, активізує вживання лексичних одиниць, активізує пам'ять учнів. Крім представлених в роботі методів і форм інтерактивного навчання використовується технологія «Мікрофон». Вона дає учням змогу швидко, по черзі відповісти на запитання або висловити свою думку.

Таким чином, для ефективного застосування інтерактивних технологій, для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, а не перетворити технології на безглузді ігри заради власне ігор, педагог повинен старанно планувати свою роботу.  Сучасні педагогічні інновації тісно пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання.